Та Варенуха з портфелем вибіг з кабінету .
Він спустився на нижній поверх , побачивши довжелезну чергу біля каси , дізнався в касира , що та за годину чекає аншлаг , тому що публіка прямо валом пішла , як тільки побачила додоткову афішу , наказав касиру загнути та не продавати тридцять найкращих місць у ложах та партері , вискочівши з каси , одразу ж на ходу відбився від назойливих контрамарочників і нирнув у свій кабінетик , щоб взяти кепку .
У цей час затрескотів телефон .
— Так ! - крикнув Варенуха .
— Іван Савелійович ? - дізналася слухавка препротивни гнусавим голосом .
— Його немає в театрі ! - крикнув був Варенуха , та слухавка одразу ж перебила :
— Не вдайте дурня , Іван Савелійович , а слухайте .
Телеграмми ці нікуди не носіть і нікому не показуйте .
— Хто це каже ? - взревів Варенуха , — припиніть , громадянин , ці штучки !
Вас зараз же помітять !
Ваш номер ?
