- Так ...
Ну , йди .
Програвши два рублі , Фінкс згадує про гімназію і жахаєтьсяю
_ Батечки , це вже третя година ! - вигукує він .
- ОдначеЮ довгенько ж я у вас засидівся .
Прощавайте , побіжу !
- Пообідайте вже у мене , тоді йдіть , - говорить Ляшкевськийю .
- Встигенте .
Фінкс лишаєься , але з умовою , що обід триватиме не довше за десять хвилин .
Та пообідавши , він хвилин п'ять сидить на дивані і думає про стіну , що тріснула , потім рішуче кладе голову на подушку та заповнює кімнату пронизливим носовим свистом .
Поки він спить , Ляшкевський , що не визнає обіднього сну , сидить біля віконця , дивиться на сплячого міщанина і бурчить :
- У , пся крев !
І як оце ти не здохнеш від ліні !
Ні праці , ні моральних чи розумових інетерсів , а одні лиш рослинні процеси ...
Гидота !
Тьфу !
О шостій прокидається Фінкс .
- Пізно вже в гімназію , - говорить він та потягується .
- Доведеться завтра сходити , а тепер ... чи не відігратися ?
Нумо ще одну партію ...
