В білому плащі з кривавим подолом , шарудящою кавалерійською ходою , ранішнім ранком чотирнадцятого числа весняного місяця нісана в криту колонаду між двома крилами палацу ірода великого вийшов прокуратор Іудеї Понтій Пілат .
Більш за все на світі прокуратор ненавидів запах трояндового масла , і все зараз предвіщало поганий день , так як запах цей почав переслідувати прокуратора зі світанку .
Прокуратору здавалось , що трояндовий запах походить від кипарисів і пальм в саду , що до запаху шкіри і конвою примішується клятий трояндовий струмінь .
Від флігелів в тилу палацу , де розташувалась перша когорта дванадцятого блискавичного легіону , що прийшла з прокуратором до Єршалаїма , доносився в колонаду через верхній майданчик саду , і до гіркуватого диму , що свідчив про те , що кашевари в кентуріях почали готувати обід , примішувався той самий виразний трояндовий дух .
О боги , боги , за що ви караєте мене ?
