" Комета сучасної Тетяни "
Коли Ви мене вперше побачили , що ви подумали ?
Ні ви навіть не встигли подумати мозок вже передав вам інформацію : особа жіночої статі .
Коли вперше побачили мою посмішку , що ви подумали ?
Мабуть вона добра , або дурна .
Коли ви чуєте мій голос , сміх .
Бачите безпосередність в поведінці , жартівливий настрій , збудливість , або стурбованість чи спокій .
В яку папку з ярликами я потрапляю ?
Коли я висловлюю свою думку , або щось розповідаю …
Яка кнопка в вас вмикається , щоб бажати спинити мене ?
Не слухати мене ?
Перебити мене .
Знецінити перед іншими .
Дратуватися з мого голосу .
Про що ви думаєте в цей час ?
Що ви , та інші в небезпеці , а я тотальне зло ?
Що ви колись зустрічали схожу на мене людину , або знаєте таких як я і знаєте , що буде далі ?
І багатьох ви так ?
Коли ви звикли до цього ?
Коли ви почали читати по етикетці і розуміти що вино скисло ?
Коли люди для вас перестали бути островами , які треба досліджувати ?
Коли вам стало важко чути голоси інших , та протилежні думки ?
Коли ваша тотальна турбота про себе , своє тіло , роботу вимкнула людяність ?
Коли ви перестали вітатися з касиром , кондуктором , таксистом , з своїми сусідами ?
Немає часу ?
Немає енергії ?
Так , звісно , ваш час , та енергія крихкі створіння , а тому неможна вітатися з усіма .
Неможна вітатися зі мною .
Сприймати моє існування .
Бо сприйняття людей які живуть і працюють поряд жре вашу енергію , ваше сяйво .
Неможна випускати ваше світло з вас - поглине все темрява низькопробних людей .
Промінь в повітряній перспективі долетить лише до обраних .
Але ж ваш ліхтар з потьмянілим склом , замацаний вашими довгими пальцями ледве мерехтить холодним світлом .
Хоча Ви вважаєте , що сяєте як небесне тіло .
Ні , Ви не Сонце , не Зірка і точно не Місяць !
Ви Комета з хвостом павича !!!
Коли я вперше Вас побачила , що я подумала ?
- Люблю ...
