Сью з інетересом визирнула у вікно .
Що там можно порахувати ?
Було видно тільки порожній і похмурий двір і задня стіна цегляного будинку метрів задвадцять .
Дуже стара лоза , вузловата і гнила біля коріння повзла по стіні .
Холодний подих осіні оголив лозу так що її гілки , майже голі , чіплялись за цекли .
" Що це , люба ? " спитала Сью .
" Шість " сказав Джонсі , майже пошипки .
" Вони падають швидше зараз .
Три дні тому було майже сотня .
Їх було дуже складно порахувати .
Але зараз це просто .
Щойно впав ще один .
Лишилось лише пять . "
" Що пять , люба ?
Скажи своїй Сьюді . "
