Коли С'ю прокинулась від годинного сну наступного ранку вона знайшла Джонсі з тупо відкритими очима дивлячись на намальований зелений відтінок .
" Підтягни його ; я хочу побачити " , - пошепки наказала вона .
Але ось ! після збиваючого дощу зта лютих поривів , що витримав живу ніч , все-таки виділився на тлі цегляної стіни один лист плюща .
це був останній на виноградній лозі .
Тим не менше біля її темно зеленого стебла , із зазубреними краями , підфарбованими жовтим розчиненням і розпадом , він хоробро звисав із гілки на відстані двадцяти футів над землею .
" Це був останній " - сказав Джонсі . "
Я звичайно що впаде по серед ночі .
Я чув вітри .
Це впаде сьогодні і я помру одночасно . "
