— Чай … чай пив , — вимовив він крізь сміх .
— Го … горілку пив !
І зачав він розказувати довгу притчу про те , як він в корчмі з заїзними чумаками пив чий та горілку ; і , розповідаючи , витягував з кишень сірники , четвертину табаку , баранки …
— Свіські сірники ! — о !
Пш-ш ! — мовив він , палячи декілька сірників поспіль й закурюючи папірос .
— Свіські , справжні !
Глянь !
Ефрем позіхав й чухавсь , аж знічев'я його щось боляче вкусило , він підстрибнув , швидко підняв вгору сорочку й почав обмацувати голі груди ; потім , переступаючи коло лавки , мов ведмідь , він перебрав й передививсь усе своє лахміття , подививсь під лаву , знову обмацав груди .
— Гроші зникли ! — сказав він .
Пів хвилини Ефрем стояв непорушно , й тупо дивився на лавку , а потім знову почав глядіти .
— Пречиста Мати , гроші зникли !
Чуєш ? — звернувся він до Кузьми .
— Гроші зникли !
