Рівне гудіння машини що летить високо над землею вбаюкувало Маргариту , а луннее світло її ніжно зігрівало .
Закривши очі вона віддала лице вітру і думала з якоюсь гррустю про покинуий нею невідомий берег річки , яку як вона відчувала більш ніколи не побачить .
Після усього волшебства та чудес сьогоднішього вечора вона вжее догадувалася до кого саме в гості її везуть , але її це н лякало .
Надія та те , що їх вдаться там добитися повернення свого щастя зробила її безстрашною .
Проте довго мріяти про це в машині не довелось .
Чи то водій добрее знав свою справу , чи то машина була гарною , але незабаром Маргарита відкриши очі побачила над собою не лісову темряву проте мерехтяче море московських вогнів .
