Маргарита , хоч і не казала зовсім про п'ятий вимір , а балакав про нього сам Коров'єв , весело розсміялася , прослухавши оповідь про походження квартирного пронири .
Коров'єв же продовжував :
- - Але до справи , до справи , Маргарито Миколаївно .
Ви жінка вельми розумна і , звісно , вже здогадалися про те , хто наш господар .
Серце Маргарити стукнуло , й вона кивнула головою .
- - Ну , ось , ось , -- говорив Коров'єв , -- ми вороги усіляких недоказаностей та таємничостей .
Щороку месір дає один бал .
Він називається весіннім балом повного місяця або балом ста королів .
Народу ! -- тут Коров'єв ухопився за щоку , неначе у нього заболів зуб , - одначе , я сподіваюсь , ви й самі в цьому переконаєтесь .
Отже : месір холостий , як ви , звісно , самі розумієте .
Але потрібна хазяйка , - Коров'єв розвів руками , - погодьтеся самі , без хазяйки ...
Маргарита слухала Коров'єва й намагалася не промовити ані слова , під серцем в неї було холодно , надія на щастя запаморочила їй голову .
