Вона випрямилась і поглянула на мене .
Вперше з моменту знайомства я побачив як її обличчя кольору білих клавіш нового фортепіано залилось рум'янцем .
Я пройшов повз неї , не зронивши ні слова .
Вона дозволила зібраним квітам повільно випасти з її руки на траву .
- Я знала , що ти прийдеш , Джіме , - чітко мовила вона .
- Батько не дозволив мені написати , але я знала , що прийдеш .
Що наштовхнуло на цю думку - мій вагон і команда були просто через річку .
Я часто дивувався , чи добре бути надто освіченим чоловіком , якщо не можеш використати це для себе .
Якщо всі переваги цього дісталися іншим , то звідки воно походить ?
