Фіолетова спина труснулася , але , більш за все , випадково , бо не міг же іноземець зрозуміти те , що говорили російською Коровйов і його знайомий .
- Короші ? - сувого запитував фіолетовий покупець .
- Світова , - відповідав продавець , кокетливо ковиряючи гострим ножем під шкірою .
- Короші люблю , поганий - ні , - суворо говорив іноземець .
- А як же ! - звеличено відповідав продавець .
Тут наші знайомі відійшли від іноземця з його лососиною до краю кондитерського прилавку .
- Спекотно сьогодні , - звернувся Коровйов до молоденької , червонощокої прлдавчині і не отримав від неї ніякої відповіді на це .
- Скільки коштують мандарини ? - поцікавився тоді у неї Коровйов .
- Тридцять копійок за кілограм , - відповіла прлдавчиня .
- Все кусається , - засопівши , підмітив Коровйов , - ех , ех ...
- Він трохи ще подумав і запросив свого знайомого : - Їж , Бегемот .
Товстун взяв свій примус під пахву , заволодів верхнім мандарином у пірамід і , тут же зі шкоринкою з'ївши його , взявся за другий .
