Спільні й відмінні риси в розвитку каталонського і баскського націоналізмів до середини XIX століття
Баски - " За Бога і Старий Закон " .
Басків дуже довго описували як “ окремих ” людей іноземні мандрівники , письменники та місцеві вчені .
Вони ніколи не були асимільовані ні римлянами , ані візіготами , маврами , франками чи норманцями .
Люди , що говорили баскською називали себе Euskaldunak , використовувати Euskal Herria щоб позначити свою територію .
Фуерос - територіальне право характерне для баскських провінцій .
На відміну від інших регіонів , баски довго зберігали цю форму права - до початку 19 століття .
Воно передбачало певну адміністративну та податкову свободу , а також необов’язковість військового призову .
Функціонували органи місцевої влади : станові кортеси Наварри ; Juntas Generales та Diputaciones forales в інших провінціях .
Баскська ідентичність того часу була невіддільна від фуерос , католицької віри ( з характерними містичними нотами ) , історії сконструйована навколо ідеї що баски від античних часів не були завойовані , а інтеграція в кастильську корону відбувається добвільно і залежна на дотриманні фуерос , збереженні Еускери і подвійного патріотизму .
Коли в 1841 році Наварра була позбавлена фуерос , еліти Алави , Гіпускоа , та Біскайї , навпроти і настоювали на важливості фуерос як історичної спадщини .
Фуерос були реінтерпретовані як механізм місцевого життя та управління , що не про суперечать ідеї конституційного правління в межах унітарної Іспанії .
В 19 столітті серед басків панівним був фуєризм - регіоналістська ідеологія , що хараткеризувалась “ подвійним ” - баскським та іспанським патріотизмом .
Остаточне скасування фуерос в 1876 - 1877 роках відкрила нову сторінку в історії басків .
Новими податками було обкладено усіх , проте особливо постраждали селяни , маленькі містечка та дрібні торговці .
В той момент баски ладні були підтримати будь-яку анти-центральстську силу .
Варто згадати , що цей період супроводжувався економічним зростанням регіону та притоком іспаномовних мігрантів .
Модернізація привнесла різкі зміни в досі стабільне суспільство і зачепила усі сфери життя , що до того не змінювались сторіччями .
Тоді , на противагу фуєризму приходить баскський націоналізм , що має свого засновника в лиці Сабіно Арани .
Він виступав з радикальними ідеями , просуваючи ідею повної незалежності від Іспанії .
Виникла Баскська національна партія .
Для підтримання легітимності цих ідей було “ уявлено ” і нових героїв .
Цікавий приклад - “ Лібе ” Сабіно Арани - п’єса про жінку , що відмовилась виходити заміж за іспанця ( ідея чистоти крові ) і померла на полі бою , закликаючи басків протистояти іспанським завойовникам .
Серед нових героїв опинився і Сабіно Арана , що після ранньої смерті був сакралізований як борець за баскську незалежність .
Баскські герої минулих років , що були пов’язані з іспанськими армією чи флотом , натомість не згадувались в підручниках історії .
Кожна з течій спиралась на свій пантеон героїв , що відображали відповідні якості націоналізмів : подвійну лояльність до баскської та іспанської ідентичності на противагу до націоналістичних героїв які приклались до боротьби проти іспанського панування .
Індустріалізація , урбанізація , посилення контролю держави , усунення місцевих традицій та законів , та імміграція створили таке напруження в суспільстві , що воно знайшло своє політичне відображення в націоналістичному русі .
Каталонці
Ще в 12 ст в складі корони Арагону - замість спадкової монархії з слабким парламентом Каталонія мала сильну місцеву владу та певну автономність .
Король приймаючи престол давав клятву захищати права місцевих спільнот , що були представлені законодавчим органом Diputacio .
Diputacio контролювали всі світські податки з яких корона отримувала досить малу частину .
В час Філіпа 5 після Війни за спадщину Каталонія втратила всі привілеї щодо самоуправління .
Закони “ нового плану ” включали також заборону більшості місцевих інституцій , законів , традицій та мови .
Незважаючи на ці обмеження , регіон пережив період економічного зростання .
Барселона пережила активну індустріалізацію через приплив дешевої американської бавовни , та традиційну зайнятість в текстильній промисловості , в результаті чого регіон став найбагатшим в Іспанії , таким чином збільшуючи розрив із рештою країни .
Культурне відродження , чи Renaixença стало підґрунтям для нової хвилі націоналізму .
Формальний початок цього руху приписують появі поеми “ Oda a la patria ” в 1833 , проте значно активніша діяльність приходиться на 2 половину 19 ст , і охоплює розвиток поезії , театру , архітектури , скульптури , образотворчого мистецтва , філософії та поширюється на всі каталано - мовні регіони - від Балеарських островів до французького Руссільйону та сардинського Альгеро .
Воно було частиною загальної романтичної тенденції , для якої характерні звернення до фольклору і меланхолія за славним минулим .
Однак , каталонська мова відновила свій престиж завдяки цьому відродженню .
Каталонізм( як політичний рух ) об’єднав індустріалів , що прагнули впливу на економічну політику країни , та інтелектуалів що бачили етнічні підстави для відокремлення .
Проте , підставою його була ностальгія за втраченими свободами Каталонії та нова етнічна ідентичність , що постала в час культурного відродження .
Знаком політизації каталонізму можна вважати Memorial de Greuges адресований Альфонсо XII , підписаний комітетом підприємців , промисловців , інтелектуалів та митців .
Незважаючи на те , що про нього швидко забули після смерті короля , проте факт його створення став свідченням еволюції свідомості каталонців та готовності до діалогу з Мадридом .
Каталонія мала політичні та культурні підстави для відокремлення , проте економічна сторона питання дозволяє говорити про автономію в складі Іспанії , чи конфедеративний устрій Іспанії .
Аргументи про відокремленість частіше наводились в переговорах з Мадридом щодо протекціоністських економічних заходів , аніж як репрезентацію політичного бачення каталонців .
Підсумок
Спільна риса обох націй , в контексті розвитку їхніх націоналістичних рухів - це те що вони з давніх часів мали фуерос в складі Іспанії , відмінну від Кастилії мову та культурну традицію .
Обидві в певний момент втратили свою автономність та піддались модернізації , що породило ностальгію за старими часами й звичаями .
Проте , виклики нового часу були по-різному адресовані басками та каталонцями .
Каталонія має одну велику відмінність від Країни Басків - був період часу коли вона була єдиною політичною сутністю .
Таким чином можна простежити певну тяглість самоуправлінням регіону ще від Середніх Віків .
На противагу - Країна Басків звісно ж мала достатньо обширну автономію в складі Корони Кастилії , але не виступала як самостійна політична одиниця , незважаючи на поширений історичний наратив про те , що баски не були завойовані навіть в античності .
Мова , що безсумнівно є важливим чинником для формування нації також має певні особливості .
Каталонська є уніфікована і відносно легка для вивчення через спорідненість з французькою \іспанською , але вона , разом із літературним каноном Renaixença становлять необхідну частину ідентичності каталонця .
Еускера , натомість , не має спорідненості з жодною з індоєвропейських мов , відповідно є великим бар’єром до входження в спільноту .
Існування переважно в усній традиції та відсутність сильного літературного підгрунтя також не служили фактором консолідації басків .
В Країні Басків Еускерою розмовляли меншість населення , через це фактором розрізнення стала чистота крові .
На відміну від каталонського націоналізму , баскський має свого засновника , що сформував його основи в достатньо цілісному вигляді .
На мою думку , це свідчить про більшу органічність каталонського націоналізму .
