- - Да-ай ! - -говорить виючим басом Рябов ; чутно , як тісниться його дихання , і відчувається , що він хотів би сказати багато чого , але не знаходить слів .
- - Да-ай !
- - Ні , братці , і не просіть , -- зітхає Семен , сумно похитуючи головою .
- - Не вводьте мене в гріх .
Не дам я вам рушницю .
Нема такої моди , щоб річ із застави виймати і грошей не платити .
Та і до чого баловство ?
Йдіть собі з Богом !
Слинка витирає рукавом спітнівше обличчя і починає гаряче клястись і просити .
Він хреститься , протягує до образу руки , призиває у свідки своїх покійних батька й матір , але Семен як і раніше дивиться смиренно на в'язку баранок і зітхає .
В кінці кінців Ігнашка Рябов , що до того не рухався , поривисто підіймається і бухкає перед кабатчиком земний уклін , але і це не діє !
- -Вдавись же ти моєю рушницею , сатана ! -- говорить Слинка , кліпаючи обличчям і дригаючи плечима .
- - Вдавись , холеро , розбійницька душе !
