" Добраніч , пане " , — сказав поліціянт , що був на чергуванні , смикаючи ручки дверей , поки він проходив .
Вітер дмухав вже не непередбачено уривисто , а сильно і не затихаючи .
Прекрасно , але по-холодному моросило .
Поодинокі , стурбовані , похмурі пішоходи тихенько бігли вздовж того кварталу із піднятими комірцями , тримаючи руки в кишенях .
У дверях господарської крамниці , докурюючи цигарку , чекав чоловік , що раніше пройшов зо дві тисячі кілометрів , щоб домовитись про ненадійну ледь не до абсурду зустріч .
Після близько двадцятихвилинного очікування , високий діловий чолов'яга у довгому пальто із комірцем з'явився на протилежному боці вулиці .
Він крокував прямо до чоловіка , що чекав .
