Це перший текст в серії записів про штучний інтелект ( ШІ ) .
Мене звати Осауленко В’ячеслав і я дуже цікавлюся питаннями що таке інтелект , як працює мозок , що таке свідомість .
Настільки , що в кінці 2019 захистив кандидатську , де досліджував обчислювальні механізми пам’яті і ще багато чого .
Ще деякий час займався наукою , дописав важливу статтю .
Але хочу призупинитися , перепочити , оглянутися .
Я рухаюся занадто повільно , потрібно пришвидшити прогрес .
Самому дуже важко конкурувати з провідними науковими групами .
І цей блог це частина з пошуку нового підходу .
Я буду писати в першу чергу для себе , щоб краще сформулювати свої думки .
Хочу викласти свої основні ідеї , задачі , ще не опубліковані результати , щоб потім після перепочинку від науки , яким би тривалим він не був , я повернувся там де зупинився .
Але й писатиму так , щоб зрозуміли інші .
Бо це хороший критерій — якщо сам розумієш , то можеш пояснити .
Плюс , я хочу показати якою захопливою , гарною , елегантною є природа і як наука привідкриває цю красу .
І з поміж всіх областей , наука про інтелект є найбільш цікава .
Вона не тільки призведе до створення цілих поколінь розумних машин , але й покаже нам самим , що ми є надзвичайно складними , але обмеженими біологічними машинами .
Назва блогу « Територія штучного інтелекту » має особливе значення .
Якось я читав серію книжок “ Map and territory ” E . Юдковського ( зібрання його записів з популярного блогу lesswrong.com ) , де він пише про раціональність та когнітивні ілюзії .
Звідти я зрозумів про важливість розрізняти карту , те що ми знаємо , від території , те що є насправді .
Бо карта часто має помилки і темні місця .
І наша мета , як людей , старатися , щоб наша карта якнайкраще відповідала території .
Це ми і робили , винаходили все нові методи проникання вглиб території : компас , телескоп , мікроскоп , недавно навчилися міряти гравітаційні хвилі .
Існує об’єктивна реальність , яку ми все краще пізнаємо .
Є речі , які можна поміряти ( маса , колір , розмір … ) , а є приховані , які не видно , але визначають як організовується матерія .
Наприклад , в трикутнику з двома перпендикулярними сторонами сума квадратів довжин двох менших сторін завжди дорівнює квадрату довжини найдовшої .
Зараз ми це називаємо теоремою Піфагора , але її відкривали незалежно багато людей до і після Піфагора .
Математику не придумують , її відкривають .
Але варто розуміти , що не вся відкрита математика реалізовується в нашому світі .
Наприклад , формула об’єму чотиримірної кулі існує , а сама куля ні , бо наш світ тримірний .
Територія штучного інтелекту повна таких прихованих законів , частина яких реалізовується в мозку .
Ця територія визначає як один шмат матерії в своїй структурі та динаміці зберігає інформацію про інший шмат матерії .
По суті , мозок так і робить , відображає будь-який прояв зовнішнього світу , що сприймається чуттями , в структурі та активності нейронних мереж .
( Структура — це те , як нейрони з’єднуються між собою , активність — те , який нейрон і коли саме генерує електричний імпульс ) .
Тому цей блог саме про те , як люди шукають ці закони , що пояснюють роботу нас самих .
Як записана в нас пам’ять , що відбувається в голові коли я думаю , що таке думка взагалі , що таке інтелект , свідомість і чи є свобода волі .
Про те , як відрізняються сучасні алгоритми , ті що називають штучним інтелектом , від тих на основі яких ми працюємо , живемо , відчуваємо .
Так само як тревел блогер розказує про цікаві місця , що бачив , де бував , так і я спробую провести вас територією штучного інтелекту зі всіма її тонкощами та таємницями .
Мені подобається фраза “ те , що я не можу створити , я не розумію ” .
Тому по ходу блога будемо розбиратися в самих базових речах і думати як створити штучний інтелект .
Інструкції як створити пишуться математикою .
Я спробую доступно пояснювати , але щоб повністю охопити всю складність і красу без математики не обійтися .
Створити штучний інтелект складно , а зробити це в Україні капець як складно .
Але ніхто , навіть найрозумніші люди на землі , поки не знає як це зробити .
І тому шанси є у всіх , хоча в України вони дуже маленькі .
В нас зараз наука в глибокому спаді , кількість науковців стрімко скорочується , зарплата просто принизлива ( це , до речі , одна з причин чому я беру паузу в науці ) .
Рівень освіти в області ШІ дуже слабкий .
Щоб наші шанси підняти потрібно створити правильну інфраструктуру .
Вона включає освіту , лабораторії та взаємодію з індустрією .
Мають бути хороші освітні програми по штучному інтелекту в університетах , що включають як сучасні підходи ( машинне навчання , наука про дані … ) так і фундаментальні знання ( математика , нейронаука ... ) .
Студент , навчаючись , має знати , що він далі зможе продовжувати досліджувати штучний інтелект і не хвилюватися де буде жити , що їсти чи як підтримати сім’ю .
І тому мають бути дослідницькі центри , лабораторії з нормальними зарплатами .
В науці основні відкриття часто робляться в молодому віці , проста статистика .
І щоб в нас молоді люди мали шанс зробити відкриття , треба зробити щоб вони не відволікалися на підзаробити .
Освіта та лабораторії мають постійно взаємодіяти з бізнесом та державою .
Область штучного інтелекту вже зараз може дати багато застосувань .
Для держави , наприклад , це оборона ( автономна зброя ) та медицина ( масовий збір даних для попередження та лікування захворювань ) , для бізнесу , наприклад , автоматизація , обробка даних чи комп’ютерний зір .
Застосувань багато , і бізнес буде зацікавлений купляти готові технології чи переманювати до себе дослідників .
Звучить утопічно , але вже зараз є маленькі промінці надії .
Запустили Національний фонд досліджень , що буде видавати гранти на науку .
Міністерство цифрової політики теж на підйомі , запустили до обговорення концепцію розвитку ШІ в Україні .
Заговорили про відкриття лабораторій .
Але це все дуже повільно …
Варто розуміти , що наука це не рух по прямій .
Більше ресурсів не обов’язково означає , що далі дійдеш .
Це радше як пошук голки в копиці сіна .
Чим більше в твоїй команді людей і кращі їх навики , тим більше шансів знайти .
Але це не так , якщо всі шукають не в тому місці .
І в мене часом виникає враження , що більшість дослідників в області ШІ якраз шукають не в тому місці .
Бо найважливіше в науці це питання , які ти ставиш .
І вже в другу чергу — як швидко ти їх вирішуєш .
Це сильно відрізняється від того до чого готують в школах чи університетах .
Там тобі дають задачі і хто швидше вирішив той молодець .
В науці ти сам шукаєш задачі .
Це і визначає хорошого дослідника , вміння поставити правильні питання .
Як мені здається , або дуже того б хотілося , частину правильних питань я знаю .
І за деякий час в цьому блозі я до них підведу .
Я прикинув , що ми належимо десь до третього - четвертого покоління дослідників в області ШІ .
Алан Тюрінг був би мені прадідом .
Там де наші попередники не справилися ми маємо приуспіти .
І я не хочу лишати невирішені проблеми нашим нащадкам .
Я дійсно вірю , що ми зможемо довести справу до кінця , в найближчі 10 – 20 років .
Всі думають , що дослідники в США , Гугл чи Фейсбук знаходяться на передньому краю і , скоріше за все , там виникне перший справжній ШІ .
Я так не думаю .
Основні прориви ще попереду .
Для цих проривів не треба дорогі лабораторії чи суперкомп’ютери .
Потрібний розум , оригінальність мислення і сміливість слідувати своїм ідеям , своєму шляху .
