Азазелло мовчки кивнув головою .
- Їду ! - з силою вигукнула Маргарита і схопила Азазелло за руку , -їду , куди завгодно !
Азазелло , полегшено віддуваючись , відкинувся на спинку лавки , закривши спиною грубо випізане словао " Нюра " , і заговорив іронічно :
- Складний нород ці жінки ! - він засунув руки в карман і далеко простяг ноги , - навіщо , наприклад , мене послали по цій справі ?
Хайби їздив Бегемотом , він милий ...
Маргарита заговорила , криво і жалюгідно посміхаючись :
- припиніть ви мене містифікувати і мучити вашими загадками ...
Я ж людина нещасна , а ви цим користуєтеся .
Лізу я в якусь дивну історію , але присягаюсь , тіки через те що ви розуміли мене словами про нього !
У мене кружиться голова від усіх цих неприємностей ...
- Без драми , без драми , - кривляючись , відізвалась Азазелло , -у моє становище теж треба ввійти .
Дати адміністратору ляпаса або виста дядька з хати або підстрелити когось чи якусь і ще дрібницю типу цього , це моя спеалізація , але розмовляти із закоханими жінками - покірний слуга .
Адже я вас вже пів години вмовляю .
Ви ідете ?
