Як мій вівторок став незвичайним та незабутнім .
7 квітня я мав можливість провести 1 день разом зі студентами @ual.chernivtsi .
Цілісінький день , починаючи від підйому о 6 : 45 і до рефлексії , що закінчилась о 23 : 01 .
Здавалося б , що таке звичайний день ?
Хтось може сказати , що це просто відрізок часу , і він буде правий .
Але кожен з нас сам вирішує , на що витратити цей час .
Саме тому я вирішив свій і без того продуктивний карантин вивести на новий рівень .
Протягом 1 дня пліч - о-пліч зі студентами академії я рухав вперед свій розвиток у трьох напрямках : інтелектуальному , фізичному та емоційному .
І коли цей день добігав кінця , я розумів , що він не був просто витрачений в нікуди .
Я по-справжньому , повноцінно прожив його .
Під час рефлексії я слухав думки і почуття студентів та новоприбулих зі мною на день " молодих " і в мене запалювались очі .
Кожне слово влітало в мені в голову , ставило там світломузику і починало перевертати все догори ногами з шаленим натхненням і мотивацією .
Вони просто кричали , що треба ставити кращим , не сидіти на місці , бути агентом змін .
Я дуже вдячний кожному за цей день .
Я багато чого усвідомив і переосмислив , а також відчув .
Carpe Diem .
