Берліоз казав , а сам в цей час думав : " Але все ж таки хто він такий ?
І чому так добре говорить російською ?"
- Взяти б цього Канта й за такі докази роки на три в Соловки ! - зовсім неочікувано буркнув Іван Миколайович .
- Іван ! - сконфузившись , шепнув Берліоз .
Але пропозиція відправити Канта в Соловки не тільки вразила іноземця , а навіть призвело в захват .
- Саме так , саме так , - закричав він , і його ліве зелене око , звернене до Берліоза , засіяло , - йому там саме місце !
Адже казав я йому тоді за сніданком : " Ви , професор , воля ваша , щось несумісне придумали !
Воно може й розумно , але дуже незрозуміло .
Над вами сміятимуться " .
Берліоз здивувався .
" За сніданком ...
Канту ?..
Що це він несе ? " - подумав він .
- Але , - продовжив іноземець , не соромлячись здивування Берліоза і звертаючись до поета , - відправити його в Соловки неможливо через те , що він вже більше ніж сто років перебуває в місцях значно більше віддалених , ніж Соловки , і витягти його звідти ніяким чином не можна , запевняю вас !
