Моросив невеликий прохолодний дощ і вітер посилився із невеликих поривів до постійного потоку .
Небагаточислені пішоходи в кварталі поспішали , сумно і тихо , загорнувши комірці своїх курток та сховавши руки у кишені .
В дверному проході до магазину важкого обладнання стояв чоловік , який пройшов тисячу миль , щоб потрапити на зустріч , яка була непевною майже до абсурду , із другом своєї юності .
Він курив сигару і чекав .
Він чекав близько двадцяти хвилин , коли високий чоловік у довгому пальті , із коміром , завернутим по самі вуха , поспішив із протилежної сторони вулиці .
Він підійшов прямо до чоловіка , що чекав .
" Це ти , Бобе ? " - спитав він із сумнівом .
" Це ти , Джіммі Веллз ? " - крикнув чоловік , що стояв у двері .
