" Мій любий лікарю , " - промовив Найт трохи жорстко .
" Хотів би нагадати , що я не гравець .
" Прошу мене вибачити , " - відповів я .
" Але я не вірю , що ви знайдете Джолнса .
" Кеб зупинився перед однією з найкрасивіших будівель на вулиці .
Перед будинком , крокуючи взад і вперед , перебував чоловік з довгими рудими вусами , з бляхою поліцейського на лацкані пальта .
Час від часу чоловік прибирав свої вуса , щоб обтерти обличчя , аж тоді я відразу впізнав добре знайомі риси видатного Нью-Йоркського детектива .
Джолнс пильно стежив за дверима і вікнами будинку .
" Отже , лікарю , " - промовив Найт , не в змозі притлумити переможні нотки в голосі , " Ви бачили ? "
