Маргарита посміхнулась і зробила спробу відідвинути від себе стакан .
- Сміливо пийте , - сказав Воланд , і Маргарита одразу взяла стакан в руки .
- Гелла , сідай , приказав Воланд і пояснив Маргариті : - Ніч з повним місяцем - святкова ніч , і я вечеряю в тісній компанії наближених і слуг .
Так , як ви почуваєте себе ?
Як пройшов цей виснажливий бал ?
- Приголомшливо ! - затріщав Коровйов , - всі зачаровані , закохані , подавлені , стільки такту , стільки вміння , чарівності і шарму !
Воланд мовчки підняв і чокнувся з маргаритою .
Маргарита покірна випила , умаючи , що тут же їй і буде кінець від спирту .
Але нічого поганого не відбулось .
Живе тепло потекло по її животу , щось м'яко стукнуло в потилицю , повернулись сили , ніби вона встала після довгого освіжаючого сна , окрім того , відчула вовчий голод .
І при згадці про те , що вона не їла нічого з вчорашнього ранку , він ще більше розігрався .
Вона стала жадно ковтати ікру .
