Наказ Воланда був виконаний миттєво .
Після короткого мовчання Воланд звернувся до майстра :
- Ну що ж , вАрбатський підвал ?
А хто ж буде писати ?
А мрії , а натхнення ?
- У мене більше немає ніяких мрій і натхнення також немає , - відповів майстер , - мене не цікавить нічого навколо , окрім неї , - він знову поклав руку на голову Маргариті , - мене зламали , мені нудно і я хочу в підвал .
- А ван роман , Пілате ?
- Я його ненавиджу , цей роман , - відповів майстер , - я занадто багато пережив через нього .
- Я прошу тебе , - жалібно попросила Маргарита , - не кажи так .
За що ти мене мучиш ?
Адже ти знаєш , що я все життя вклала в твою роботу .
- Маргарита додала ще , звернувшись до Воланда : - Не слухайте його , месир , він занадто замучений .
- Але треба ж що - небудь описувати ? - говорив Воланд , - якщо ви вичерпали цього прокуратора , що ж , почніть зображати хоча б цього Алоізія
