Азазелло допоміг буфетчику піднятися , надав інше сидіння .
Наповненим горем голосом буфетчик відмовився від пропозиції господаря зняти штані та просушити їх перед вогнем та , відчуваючи себе геть незручно в мокрій спідній білизні та сукні , сів на іншу лавку з предсторогою .
- Я люблю сидіти низько , - промовив артист , - з низького не так небезпечно падати .
Так , то ж ми зупинились на осетрині ?
Любчику мій !
Свіжість , свіжість і свіжість , ось що має бути девізом будь-якого буфетчика .
Так ось , не бажаєте скуштувати ...
Тут в багровому світлі від каміну блеснула перед буфетчиком шпага , і Азазелло виклав на золоту тарілку шматок м'яса , що шкварчав , полив його лимонним соком та подав буфетчику золоту двохзубу виделку .
- Вельмишановний .... я ...
- Ні , ні , спробуйте !
Буфетчик з поваги поклав шматочок до рота та одразу зрозумів , що жує справді щось свіже і , головне , неймовірно смачне .
Однак , прожовуючи духм'яне , соковите м'ясо , буфетчик ледве не вдавився та не впав повторно .
З сусідньої кімнати вилетів великий темний птах та тихенько зачепив крилом лисину буфетчика .
Сів на камінну полицю поруч із годинником , птаха виявилась совою .
" Господи , боже мій ! - подумав нервовий , як усі буфетчики , Андрєй Фокич , - оце так квартирка ! "
