2 . 2 .
Функції снів
Для чого потрібен сон ?
Поки що ніхто точно не знає відповідь на це запитання , але дещо все ж таки відомо .
Розглянемо деякі епізоди з тривалого процесу вивчення снів :
1 .
Щоб вияснити , для чого потрібен той чи інший орган , потрібно його відрізати або пошкодити .
А потім подивитися , чого організму не буде вистачати , чи зможе він без нього обійтися , а якщо і зможе , то яким чином .
Так само і зі сном .
Щоб виявити для чого він потрібен , потрібно не давати спати піддослідному об’єкту .
Вважається , що першим експериментатором на цьому грунті став французький суд , який присудив до смерті деякого китайця за вбивство дружини .
Вироком було позбавити вбивцю сну .
До нього приставили трьох стражників , які по черзі змінювали один одного .
Вони повинні були будити покараного .
Через десять днів убивця молився : “ Страчуйте мене , четвертуйте , розстріляйте , повісьте або дайте мені отрути - тільки зупиніть ці нелюдські страждання ! ”
Про цей випадок повідомлялось у медичному журналі 1859 року .
Зрозуміло , що у наукових цілях людей таким стражданням не піддавали , хоча на волонтерах перевірили , як себе відчуває людина , яка неспала декілька діб .
Масові експерименти почались у 60-ті роки .
Виявилось , що на п’яту добу , в людини погіршується зір і слух , можуть початися галюцинації , порушується координація рухів , розсіюється увага , вона не спроможна до ціле направленої діяльності .
За час експерименту , більша частина людей , не дивлячись на постійне харчування , втратили у вазі .
На восьмий день основна маса піддослідних відмовилась продовжувати експеримент , лише троє заявили , що можуть і далі не спати , тільки б їм побільше заплатили .
Але експериментатори вже самі від цього відмовились , бо власне стомилися теж .
Цікаво , що відновлення нормального сну після цього досліду у всіх пройшло за наступні добу - дві .
Як свідчить книга рекордів Гінесса , рекордсменом став Ренді Гарднер , який провів без сну 264 години , тобто , близько 11 діб .
Проте , на тваринах ці досить жорстокі досліди були доведені до кінця .
Ще в кінці XIX століття , ці експерименти провела , російська вчена , лікар М . М . Манасеїна .
У її дослідах позбавлені сну собаки , через два - три тижні вмирали , всі , без виключень .
При цьому , ніякої дійсної причини смерті виявити не вдалося - всі системи органів і тканин виглядали цілком нормально .
Пізніше , схожі експерименти були повторені і на інших тваринах - і з тим же сумним кінцем , і з тієї ж незрозумілої причини .
По твердженням Ральфа Грінспена , навіть мухи і таргани помирають , якщо їм не давати відпочивати .
2 .
Після відкриття фазової картини сну , були поставлені більш точні досліди на тваринах .
Ці досліди повинні були відкрити , яка фаза сну яку функцію виконує .
Вперше таке було зроблено в 60-ті роки минулого століття в лабораторії Речшаффена .
Піддослідну мишу саджали на майданчик розміром з денце квіткового горщика , а сам майданчик поміщали в центр маленького басейну з водою .
Таким чином , майданчик міг крутитись .
Коли тварина засинала , то столик починали повільно крутити .
Поки тривали фази дрімоти і повільного сну , м’язи залишались в тонусі , і тварина утримувалась на майданчику .
Як тільки наступала фаза швидкого сну , то м’язи повністю розслаблялись , і доцентрові сили скидали мишу у воду .
Тварина одразу прокидалась і починала цикл сну з самого початку .
Через 40 днів такого життя , миша помирала .
Контрольна тварина , яку будили в ті самі моменти , але не вибірково по відношенню до фази сну , виживала .
Звичайно , якщо сплячу тварину кидати у холодну воду , то вона може просто померти від стресу .
Але навіть миші , розбуджені більш пощадним методом , все одно неминуче помирали .
