Маргарита під столом штовхнула ногою Майстра .
- З великим задоволенням , - відповів майстер , вивчаючи Азазелло , а той продовжував :
- Ми сподіваємося , що і Маргарита Миколаївна не відмовиться від цього ?
- Я ж то , мабуть , відмовлюся , - сказала Маргарита , і знову її нога проїхалася по нозі майстра .
- Чудова річ ! - вигукнув Азазелло , - от це я люблю .
Один - два і готово !
Не то , що тоді в Олександрівсьокму саду .
- Йо , не нагадуйте мені , Азазело !
Я була дурна тоді .
Та , між іншим , мене і не можна обвинувачувати за це - бо не кожного дня зустрічаєшся з нечистою силою !
- Ще б , - підтверджував Азазело , - якщо б кожного дня , це було б приємно !
- Мені самій подобається швидкість , - казала Маргарита заведено , - подобається швидкість та оголеність .
Як із маузера - раз !
Ох , як він стріляє , - вигукнула Маргарита , звертаючись до майстра , - сімка під подушкою , і будь-яке очко ...
- Маргарита починала п'яніти , від чого очі в неі розгорілися .
