Проходить ще декілька діб і нарешті в далечині , в смаглявому тумані показується столиця .
Шлях завершений .
Поїзд зупиняється , не доїжджаючи міста , поблизу товарної станції .
Бики , випущені з вагонів на волю , похитуються і спотикаються , ніби йдуть по слизькому льоду .
Зарершивши із вивантаженням і ветеринарним оглядом , Малахін і Яша заселюються в брудних , дешевих номерах на околиці міста , на тій самій площі , де відбувається торг худобою .
Живуть вони в бруді , їдять огидно , як ніколи не їли у себе вдома , сплять під різкі звуки поганого оркестріону , день і ніч граючого в трактирі під номерами .
Старець зранку йде кудись шукати покупців , а Яша цілими днями сидить в номері або ж виходить на вулицю оглянути столичне місто .
Він бачить брудну , угноєну площу , трактирні вивіски , зубчасту стіну монастиря в тумані ...
Зрідка перебіжить він вулицю і загляне у вікно бакалійної крамнички , помилується на банки з різнокольоровими пряниками , позіхне і ліниво поплететься до себе в номер .
Столиця його не цікавить .
