- Завдання ! - каже Яша , прислухаючись .
- Повинно , поїзд важкий .
Ніяк не зрушить .
- Раніше не був важкий , а тепер раптом поважчав .
Ні , брат , це означає обер - кондуктор з ним не поділився .
Піди-но знеси йому , а то він до ранку буде смикати .
Яша бере у старого трьохрублевий папірець і стрибає з вагона .
Його важкі кроки глухо лунають поза вагона і поступово вщухають .
Тиша ...
У сусідньому вагоні протяжно і тихо мукає бик , точно співає .
Яша повертається .
У вагон влітає сирий , холодний вітер .
- Закрий - ка , Яша , двері , та будем лягати , - каже старий .
- Що даром свічку палити ?
Яша засуває важкі двері ; лунає свист локомотива , і поїзд рушає .
- Холодно ! - бурмоче старий , розтягуючись на бурці і кладучи голову на вузол .
- Чи то справа вдома !
І тепло , і чисто , і м'яко , і богу є де помолитися , а тут гірше свиней всяких .
Вже чотири доби як чобіт не знімали .
