Настало мовчання .
Стичкін почав голосно сморкатися , а сваха розчервонілася та , соромливо глядячи на нього , запитала :
- А ви скільки отримуєте .
Микола Миколайович ?
- Я ?
Сімдесят рублів , не рахуючи нагороджень ...
Окрім того , ми маємо дохід від стеарінових свічей та зайців .
- Мисливством займаєтесь ?
- Ні , зайцями в нас називаються безквіткові пасажири .
Пройшла ще хвилина в мовчанні .
Стичкін піднявся та у хвилюванні заходив по кімнаті .
- Мені молодої жінки не треба , - сказав він , -
Я людина літня , і мені потріба , котра така ... нібито як ви ... солідна ... і нібито вашої комплекції
- Бозна що ви говорите ... - захіхікала сваха , прикриваючи хусткою своє багрове обличчя .
- Що ж тут довго думати ?
Ви мені по серцю та для мене ви підходите у віших якостях .
Людина я позитивна , твереза та , якщо вам подобаюсь , то ... що ж краще ?
Дозвольте вам зробити пропозицію !
