Грабіжник , який став білим як крейда , підскочив і хотів втікти , але гості затримали його і передали правосуддю .
Там його і всю їхню банду судили за їх безчесні вчинки .
Великану і швецю швеця , котрий був великим хвальком , але поганим платником , спало на думку трохи пройтися і оглянутися в лісі .
Як тільки зміг , він покинув майстерню , пройшов по дорозі , через міст і східці , то тут , то там , тільки вперед і вперед .
Коли він вийшов на вулицю , в блакитній далечині виднілася крута гора , трохи далі величезна вежа , яка височіла над темним і густим лісом .
" Боже милий , - викрикнув швець , - що це таке ? " і після того , як його заполонила допитливість , він бадьоро продовжив іти .
Підійшовши ближче , він відкрив рота і витріщив очі , бо у вежі були ноги , вона стрибнула на одне місце під крутою горою і постала перед швецем здоровенним велетнем .
" Що ти тут хочеш , маленька мушка ? " - прокричав він таким голосом , що здавалось звучав відусіль .
Швець прошепотів " Я хотів глянути чи можу я заробити на шматок хліба в лісі . "
" Коли прийде час , - сказав велетень , - можеш пригодитись мені в службі .
" Якщо доведеться , то чому б ні .
Але що я отримаю як нагороду ?"
" Що ти отримаєш як нагороду ? - повторив велетень - це ти почуєш зараз " .
