Єрмолай , по своєму пояснивший гнів пана , почесав потилицю та зітхнув .
- Вибачте , Семене Ерастовичу , - сказав він , - але зараз час дачний ... без цього не можна ... без баби , тобто ...
І , поглянувши на витріщені , злісно здивовані очі пана , він винувато крякнув та продовжив :
- Воно , звичайно , гріх , та що поробиш ...
Ви не наказували до двору чужих баб пускати , воно звичайно , та де ж своїх святи .
Раніше , коли жила Агнюшка , не пускав чужих , бо - своя була , а тепер , сама бачите ... без чужих не обійдешся ...
І при Агнюшці , це точно , безладу не було , через це ...
- Йди звідси , мерзотник ! - крикнув на нього Мигуєв , затопав ногами і пішов назад в кімнати .
Ганна Пилипівна , здивована й розгнівана , сиділа на колишньому місці і не спускала заплаканих очей з немовляти ...
- Ну , ну ... - забурмотів блідний Мигуєв , кривлячи рота посмішкою .
- Я пожартував ...
Це не мій , а ... а прачки Аксинії .
Я ... я пожартував ...
Занеси його двірнику .
