усі , хто сидить на терасі чистять для варення якусь пошлу ягоду .
Я відклоняюся та хочу йти , але різнокольорові дівчата з вереском зривають мій капелюх та вимагають , щоб я залишився .
Я сідаю .
Мені подають тарілку з ягодами та шпильку .
Починаю чистити .
Різнокольорові дівчата розмовлять на тему про чоловіків .
Такий - то хороенький , такий - то гарний , але не привабливий , третій негарний , але цікавть , четвертий був би недурний , якщо б його ніс не був схожий на наперсток і т . д .
- А ви , містер Ніколас , - звертається до мене Варенькіна мати , - негарний , але приваблюєте ...
У вашому обличчі щось є ...
Між іншим , - вздихає вона , - у чоловікові головне не краса , а розум ..
Дівчата зітхають і опускають погляди ...
Вони теж погоджуються , що у чоловікові головне не краса , а розум .
Я косо подивляюся на себе у дзеркало , щоб переконатися , наскільки я привабливий .
Бачу космату голову , космату бороду , вуси , волосся на щоках , волосся під очами - ціла роща , з котрої на манер каланчі визирає мій солідний ніс .
Чудовий , нічого сказати !
