Тут гість і послав свій особливий погляд на щоку прокуратора .
Але той жалісливими очима дивився вдаль , відразлив зморщившись і споглядаючи частину міста , лежащу у нього ніг і згасаючв в надвечір‘ї .
Погас і погляд гостя і повіки його опустились .
— Треьа думати , що Вар - равван став тепер безпечний , як ягня , –заговорив гість і зморшки появились на круглому личку .
– Йому незручно бунтувати тепер ..
— Занадто знаменитий ? – спитав Пілпт , посміхнувшись .
— Прокуратор , як зажди , тонко розуміє питання !
— Але , в усякому випадку , – із запалом помітив прокуратор , і тогкий , довгий палець з чорним каменем престня піднявся уверх , – треьа буде ...
— О , прокуратор може бути впевнений у тому , що поки я в Іудеї , Вар не зробить ні кроку бз того , щоб за ним не йшли по п‘яткам .
— Тепер я спокійний , як , впринципі і завжди , коли ви тут .
