Так , слідує відмітити першу дивину цього травневого вечора .
Не тільки біля будочки , але й на всій алеї , паралельній Малій Бронной вулиці , не виявилося ні одної людини .
В той час , коли вже , здається , й сил не має дихати , коли сонце , розжаривши Москву , в сухім тумані валилось кудись за Садове кільце , - ніхто не прийшов під липу , ніхто не сів на лавочку , порожня була алеєя
- Дайте нарзану , - попросив Берліоз
- Нарзану немає , - відповіла жінка у будочці и чомусь образилась
- Пиво є ?- осиплим голосом поцікавився бездомний
- Пиво привезуть на вечір , - відповіла жінка .
- А що є ? - запитав Берлиоз
- Абрикосова , тільки тепла , - сказала жінка
- Ну давайте , давайте , давайте !..
Абрикосова дала рясну жовту піну , і у повітрі запахло перукарнею .
Напившись , літератори негайно почали гукати , розрахувались и всілися на лавку обличчям до пруду і спиною до Бронной
