Маргарита відкинула шторку і влетіла у вікно .
- Я боюсь , - повторив хлопчик і задрижав .
- Не бійся , не бійся , мій маленький , - сказала Маргарита , намагаючись пом'якшити свій охриплий під вітром , злочинний голос , - це хлопчаки скло били .
- З рогатки ? - спитав хлопчик , перестаючи дрижати .
- З рогатки , з рогатки , - підтвердила Маргарита , а ти спи !
- Це Ситник , - сказав хлопчик , - у нього є рогатка .
- Ну , звісно , він !
Хлопчик подивився лукаво кудись в сторону і запитав :
- А ти де , тітко ?
- А мене нема , - сказала Маргарита , - я тобі снюсь .
- Я так і думав , - сказав хлопчик .
- Ти лягай , - наказала Маргарита , - підклади руку під щоку , а я тобі буду снитись .
- Ну снись , снись , - погодився хлопчик і негайно ліг і руку поклав під щоку .
- Я тобі сказку розкажу , - заговорила Маргарита і поклала розпалену руку на стрижену голову , - була на світі одна тітка .
І у неї не було дітей , і щастя теж взагалі не було .
І от вона спочатку багато плакала , а потім стала зла ...
- Маргарита замовкла , зняла руку - хлопчик спав .
