Ме-ме-медіаграмотність .
Пояснюємо 6 правил інфогігієни за допомогою мемів
Ми скролимо соцмережі та дивимося відоси в YouTube і TikTok .
Але контент не завжди буває розважальним чи навчальним .
Таргетована реклама пропонує товар , про який ми думаємо , новини про катастрофи та коронавірус стресують нас , а маніпуляційні заголовки формують нашу думку .
Що з усім цим робити ?
Прокачувати свою культуру медіаспоживання .
У спецпроекті з Дитячим фондом ООН ( ЮНІСЕФ ) та INSCIENCE пояснюємо правила інфогігієни за допомогою популярних мемів та розповідаємо історії людей , які створили проєкти для боротьби з фейками .
Не спотворюйте свою реальність
Соціальні мережі та медіа можуть нав’язувати нам чужі ідеали та цінності .
Через це ми несвідомо наслідуємо інших людей та шкодимо собі .
Основні принципи медіаграмотності :
медіа формують наше почуття реальності .
Ставлення до об’єктів реального світу формується на основі медіаповідомлень , сконструйованих спеціалістами , що переслідують чіткі цілі ;
будь-яке медіаповідомлення транслює конкретні цінності прямо чи неявно .
Це означає , що медіа та соцмережі впливають на нашу картину світу .
Подумайте про те , як блогери та знаменитості транслюють уявлення про ідеальне життя .
Для того , щоб відчути себе щасливим , ви обов’язково маєте відвідати якомога більше країн , створити повноцінну сім’ю та вечеряти лише в кафе .
Спостерігаючи за чужими “ ідеальними ” життями , ми відчуваємо себе пригніченими .
Порада : не забувайте про власні цінності , коли скролите стрічку соцмереж .
Пам’ятайте про продаж персональних даних
Медіа та соцмережі — це бізнес , який має приносити кошти .
Основне джерело прибутку — це реклама .
Насправді ми не безкоштовно читаємо статті чи дивимося відео .
Це коштує нам даних про своє життя , інтереси та вподобання .
Відомості про нас дозволяють іншим створювати портрет потенційного покупця для комерційних матеріалів та продуктів .
Більше того , наші вподобання впливають ще й на наших друзів .
Ви також бачили , наприклад , рекламу офісних столів після того , як прокоментували пост друга , в якому він шукав меблі ?
Порада : пам’ятайте , що дані продаються .
Блогери можуть бути проплаченими .
Так , навіть ваші улюблені .
А їхні корисні рекомендації — всього лише куплена реклама .
Особливо , коли мова йде про мережу Instagram .
Перевіряйте будь-яку інформацію , навіть якщо вона подана у вигляді істини .
Розуміння цього принципу зробить ваше медіаспоживання більш свідомим .
Правильно формуйте свою стрічку
Інформаційний шум діє на нас звідусіль .
Що з цим робити ?
Як мінімум , можна свідомо переглянути свої підписки в соціальних мережах .
Раціонально обирайте контент .
Відписуйтеся від сторінок , які викликають у вас негативні емоції .
Довіряйте лише незалежним медіа .
Наприклад , ІМІ ( Інститут масової інформації ) провів моніторинг і підготував список якісних медіа .
Порада : якщо вам не подобається контент певного медіа чи людини — відмовтеся від нього .
Просто відпишіться від людей , котрі вас дратують чи навіюють неприємні емоції .
І не звинувачуйте себе за це .
Перевіряйте джерела інфи
Медіаграмотність вчить розпізнавати маніпуляції , фейки та пропаганду .
На початку липня 2020 року медіа MC Today провело експеримент .
Вони розіслали на пошти українських медіа фейк про те , що в Києві відкривається мережа кав’ярень Starbucks .
Вони хотіли дізнатися , наскільки ретельно журналісти перевіряють інформацію перед публікуванням .
Вгадаєте , що було далі ?
8 українських медіа опублікували цю новину .
При цьому в тексті прес - релізу розмістили кілька підказок про те , що новина фейкова :
Ім’я та прізвище зазначеного у прес - релізі “ директора ” Starbucks Самюеля Баума належить сценаристу серіала “ Обмани мене ” .
За адресою в центрі Києва , яку вказали на вимогу представників ЗМІ ( вул . Антоновича , 52 - 54 ) , знаходиться котлован .
Фотографії дівчини , яка представляла прес - службу Starbucks , взяли з Depositphotos .
Щоб визначити , чи дійсно Starbucks з’явиться в Україні , потрібно були лише трохи погуглити та звернутися до головного офісу компанії за підтвердженням інформації .
Порада : перевіряйте джерела .
Якщо в матеріалі не вказано , звідки взялася інформація ( офіційні організації , представники влади , компанії , інформаційні агенції ) чи анонімне джерело ( “ вчені вважають ” ) , не варто вірити такому контенту .
Якщо з інфою все нормально , в цьому можна легко переконатися в першоджерелі .
Не піддавайтеся маніпуляціям
Політикам , бізнесменам і навіть родичам від нас завжди щось треба .
Вони хочуть , щоб ми проголосували за їхню кандидатуру , придбали товар чи зробили вибір на їхню користь .
Переслідуючи такі цілі , всі використовують маніпуляції .
Наприклад , улюблена приказка родичів : “ Добре навчайся чи працюватимеш двірником ” — класичний прийом маніпуляції “ фальшива дилема ” .
Насправді ці поняття зовсім не взаємовиключні .
Чи коли порівняння українських та європейських зарплат , якими маніпулюють політики , закриває очі на те , що вартість проживання в Європі значно більша .
Порада : вивчіть популярні прийоми маніпуляцій та механізм їхньої роботи : замовчування частини інформації , порушення балансу думок , висмикування із контексту , гіперболізація , навішування ярликів та стереотипів , загальновідомі ствердження ( “ всі знають , що … ” ) , фальшива дилема чи ілюзія вибору , жонглювання рейтингами та статистикою .
Розпізнавайте приховану рекламу
Прихована реклама чи джинса — це приховані , замовлені матеріали .
Джинса буває політичною , коли за допомогою матеріалів покращують імідж політика чи партії , а також економічною , коли рекламують бізнес .
Ще буває просто іміджева джинса , коли когось висвітлюють тільки з позитивного боку .
Усі рекламні та агітаційні матеріали мають містити мітку « реклама » чи « передвиборна агітація » .
Якщо ви бачите матеріал , в якому розповідають про політичну партію тільки з хорошого боку ( або тільки з негативного боку ) без мітки « агітація » , то скоріш за все перед вами джинса .
Порада : навчіться розрізняти якісні матеріали .
Вони мають відповідати базовим стандартам :
збалансованість — у статтях чи відеосюжетах не мають відстоювати чиюсь точку зору чи інтереси .
Якщо тема матеріалу стосується конфлікту , то представленими мають бути всі його сторони .
об’єктивність та достовірність — у журналістському матеріалі не має бути оціночних суджень , які викликатимуть емоції , а лише факти , отримані від достовірних джерел .
Новини по типу « Шок ! » , « Жах ! » , « Ви тільки погляньте , що відбувається » — очевидно маніпуляційні .
відокремлення фактів та коментарів — коментарі журналіста мають бути чітко відокремлені від думок експертів , котрі , у свою чергу , мають бути незалежними .
повнота — матеріал має виглядати цілісно і давати читачу повну картину події : що було до неї , що призвело до неї , як все відбувалося .
