Ось в цьому лісочку , що за балкою , сталась , пане , історія .
МІй покійний татечко , цартсво їм небесне , везли до пана п'ятсот цілковитих грошей ; тоді наші і шепелівські чоловіки знімали у пана в оренду землю , так татечко везли гроші за пів року .
Людина вони були богобоязливий , письмо читали , и щоб прорахувати кого або образити чи скажем .... обжулити - це не дай бог і чоловіки їх дуже обожнювали , і коли потрібно було кого в місто послати - по керівництву , або з грішми , то їх посилали .
Були вони віиділяює зі звичного , але не в обіду сказати , сиділа в них малодушевна фантазія .
Любили вони муху пришибити .
Бувало , попри кабак апроїхати нема змоги : зайдуть , вип'юь стаканчик - і забери ти моє горе !
Знали вони за свою цю слабкість і , коли громадські гроші возили , то , щоб не заснути або раптом не упустити , завчасно брали з собою мене і сестричку Анютку
