- А судив - то хто ?
- Панове присяжні ...
- Які ж це панове ?
Наші ж мужики були !
Андрій Гур'єв був , Альошка Хук був .
- Ну , мені холодно з тобою розмовляти ...
Доктор махнув рукою і швидко пішов до своїх дверей .
Кирила хотів було піти за ним , але , побачивши , як грюкнули двері , зупинився .
Хвилин десять стояв він нерухомо серед лікарняного двору і , не надягаючи шапки , дивився на докторську квартиру , потім глибоко зітхнув , повільно почухався і пішов до воріт .
- До кого ж йти ? - бурмотів він , виходячи на дорогу .
- Один каже - не моя справа , інший каже - не моя справа .
Чи ж справа ?
Ні , мабуть , поки не підмажеш , нічого не поробиш .
Доктор - то говорить , а сам весь час на кулак мені дивиться : не дам чи синеньку ?
Ну , брат , я і до губернатора дійду .
