Як людське око з-поміж однакових сірих полотен виділяє картину , що грає кольорами , так і наша увага спершу падає на особистостей неординарних , наділених винятковим стилем одягу або мовлення , непересічними інтересами .
З більшою вірогідністю , нас зацікавить , заінтригує той , хто виділяється з натовпу .
Так і я декілька років тому зачарувалася своєю шкільною подругою .
Тепер усвідомлюю , що насправді ніколи її не розуміла .
Софія не відрізнялася ззовні від більшості семикласників , втомлених нескінченними завданнями , знуджених уроками дітей .
Натомість мала якусь неокреслену , невідому мені рису характеру , яка заворожувала і притягувала .
Дівчина була непередбачуваною , інколи різкою та жорстокою , - здавалося , неначе непомітні на перший погляд , замасковані знущання дарують їй темну радість - витончено - саркастичною і надзвичайно кмітливою .
Я остаточно капітулювала .
Здавалося , неначе сила її словесних шпильок , принижень розповсюджувалася лише на мене .
Більше друзів Софія не мала .
Вона не потребувала визнання , перебування у центрі загальної уваги , насолоджувалася самотністю та малюванням .
Я любила проводити з подругою час , її нестримна уява , креатив перетворювали будь-яке заняття у пригоду , інколи небезпечну .
Виходячи з крамниці Софія могла прихопити декілька солодощів , не заплативши .
Мене вражало таке ходіння по лезу , дарувало адреналін .
У думках тринадцятирічної мене росли сумніви , зіштовхувалися у протидії моральність , моє порядне виховання і тяга до бунту , нескореності .
Звісно , це не могло тривати довго .
Через декілька місяців такої дружби , Софія обірвала наше спілкування .
Вона ігнорувала вітання , не зважала на мою присутність у класі , робила вигляд , неначе місце опліч неї за партою пусте .
Лише усміхалася з мого тотального нерозуміння та безпорадності .
Так я провчилася чотири тижні , потерпаючи .
За місяць подруга отямилася .
За обідом сіла зі мною побалакати , вдаючи , неначе не було довгої паузи в нашій комунікації , неначе ніякого ігнору з її боку не існувало .
І я вкотре повелася .
Софія на правду була і залишається найцікавішою людиною у моєму життя .
Не через якісь свої досягнення абощо , а тому , що таємниці її душі , причини її вчинків досі залишаються нерозкритими для мене .
