Но ні , ні !
Брешуть спокусники - містики , ніяких Карибських морів немає на свфтф , і не пливуть в них відважні флібустьєри , ф не гонитьсяза ними корвет , не стелиться над хвилею пушечний дим .
Немає нічого , і нічого не було !
Он чахла липа є , є чавуна рішитка і за ній бульвар ...
І плавиться лід у вазочці , і видно за сусіднім столиком налиті кровью чиїсь бичачі очі , і лячно , лячно ...
О боги , боги мої , отрути мені , отрути !...
і раптом за столиком спурхнуло слово : ^ Берліоз !!^
Раптом джаз розвалився і затих , наче хтось хлопнув по ньому кулаком .
^ Що , що , що , що ?!!^- ^ Берліоз !!!^.
І пішли підніматись , пішли підніматись .
Так , зметнулася хвиля горя при лячній звістці про Михайла Александровича .
Хтось метушився , кричав , що необхідно зараз же , тут же , не сходячи з місця , скласти якусь колективну телеграму і негайно відіслати її .
