Юнак не тільки помітив цю жінку , ні , він впізнав її , а , впізнавши , здригнувся , зупинився , з подивом дивлячись їй у спину , почав її наздоганяти .
Ледь не збивши з ніг якогось перехожого із глечиком в руках , юнак наздогнав жінку і , тяжко дихаючи від хвилювання , гукнув :
- Нізо !
Жінка обернулася , прищурилася , при чому на її обличчі виступило холодне розчарування , і вона сухо відповіла грецькою :
- А , це ти , Юдо ?
Я тебе одразу і не впізнала .
Але ж це й на краще .
У нас є прикмета , що той , кого не ввпізнають , стане багатим ...
Хвилюючись від того , що серце почало підстрибувати , як птах під чорною ковдрою , Юда пошепки запитав , боячись , щоб перехожі не почули :
- Куди ти йдеш , Нізо ?
- А навіщо тобі це знати ? - відповіла Ніза , сповільнюючи крок і зверхньо поглядаючи на Юду .
