- Скажіть , яку б мені почитати психологію ? - почав він розумну розмову , сильно зморщивши ніс .
- А для чого вам ?
- Без знання психології не можна бути вчителем .
Перш ніж вчити хлопчика , я повинен дізнатися його душу .
Я сказав йому , що однією психології мало для того , щоб дізнатися душу хлопчика , і до того ж психологія для такого педагога , який ще не засвоїв собі технічних прийомів навчання грамоті та арифметиці , є такою ж розкішшю , як вища математика .
Він охоче погодився зі мною і став описувати , як важка і відповідальна посада вчителя , як важко викорінити в хлопчика схильність до зла і забобонів , змусити його мислити самостійно і чесно , вселити йому справжню релігію , ідею особистості , свободи та ін .
У відповідь на це я сказав йому щось .
Він знову погодився .
Взагалі він дуже охоче погоджувався .
Очевидно , все « розумне » неміцно сиділо в його голові .
