Маргарита відкинула шторку і влетіла у вікно .
- Я боюся , - повторив хлопчик і затремтів .
- Не бійся , не бійся , маленький , - сказала Маргарита , намагаючись пом'якшити свій охриплий під вітром , злочинний голос , - це хлопчаки скла били .
- З рогатки ? - запитав хлопчик , перестаючи тремтіти .
- З рогатки , з рогатки , - підтвердила Маргарита , - а ти спи !
- Це Ситник , - сказав хлопчик , - у нього є рогатка .
- Ну , звичайно , він !
Хлопчик подивився лукаво кудись в сторону і запитав :
- А ти де , тітка ?
- А мене немає , - сказала Маргарита , - я тобі снюся .
- Я так і думав , - сказав хлопчик .
- Ти лягай , - наказала Маргарита , - Поклади руку під щоку , а я тобі буду снитися .
- Ну , снюсь , снюсь , - погодився хлопчик і негайно ліг і руку поклав під щоку .
- Я тобі казку розповім , - заговорила Маргарита і поклала розпалену руку на стрижену голову , - була на світі одна тьотя .
І у неї не було дітей , і щастя взагалі теж не було .
І ось вона спершу багато плакала , а потім стала зла ... - Маргарита замовкла , зняла руку - хлопчик спав .
