Мурашкіна знову стала пухнути ...
Дико оглядаючись , Павло Васильович підвівся , скрикнув грудним , неприродним голосом , схопив зі столу важке прес - пап'є і , не пам'ятаючи себе , з усього розмаху вдарив ним по голові Мурашкіної ...
— В'яжіть мене , я вбив її ! - сказав він через хвилину слузі яка увійшла
Присяжні виправдали його .
Один з багатьох
За годину до відходу поїзда дачний батько сімейства , тримаючи в руках скляну кулю для лампи , іграшковий велосипед і дитячу труну , входить до свого приятеля і в знемозі опускається на диван
- Голубчик , милий мій ... - бурмоче він , задихаючись і безглуздо поводячи очима .
- У мене до тебе прохання .
Христом богом молю ... позич до завтрашнього дня револьвера .
Будь другом .
- На що тобі револьвер ?
- Потрібно ...
Ох , боже мій !
Дай-но води .
Швидше води !
..
Потрібно ...
Вночі доведеться їхати темним лісом , так ось я ... про всяк випадок ...
Позич , зроби милість !
..
