Єгер запитав " Чого стоїш така сумна ? " , " О , мій любий " , пролунала відповідь , " там навпроти знаходиться Гранатенберг , де можна знайти найкоштовніші дорогоцінні камені .
Через це я маю настільки велике бажання , що коли я думаю про них , то враз стаю сумною ; та хто б міг їх принести !
Лише птахи , що літають , можуть туди завітати , але аж ніяк не людина .
" " Тобі нема чого далі жалітися " , сказав єгер , " скоро позбавлю твоє серце від печалі . "
Для того , щоб опинитися по той бік Гранатенбергу , він сховав її під пальто та загадав бажання , і у мить вони обидва сиділи на горі .
Там мерехтіли з усіх сторін коштовні камені , що було одним задоволенням це спостерігати , і вони забрали найкрасивіші та найдорожчі екземпляри із собою .
Але тепер стара за допомогою свого чаклунства подіяла на очі єгеря , що ті враз стали отяжілими .
Він мовив до дівиці " ми хочемо присісти та трохи відпочити , я настільки виснажений , що не можу більше звестися на ноги .
Вони там розмістилися , і він заснув , поклавши свою голову їй на коліна .
