Лєвий з ненавистю поглянув на Пілата і посміхнувся досить недоброю посмішкою , що обличчя його спотворилось зовсім .
- Все хочете відібрати ?
І останнє , що маю ?- запитав він .
- Я не сказав тобі - віддай , - відповів Пілат , - я сказав - покажи .
Лєвий покорпався за пазухою і вийняв сувій пергаменту .
Пілат взяв його , розвернув , розстелив його між вогнями и , прищурившись , почав вивчати малозрозумілі чорнильні знаки .
Важко було зрозуміти ці криві рядки , і Пілат щурився і нахилявся до самого пергаменту , водив пальцем по рядках .
Йому вдалось все-таки розібрати , що записане презентує собо незвязний ланцюжок якихось висловів , якихось дат , господарських нотаток і поетичних відривків .
Дещо Пілат прочитав :" Смерті немає ...
Вчора ми їли солодкі весняні баккуроти ... "
Гримасуючи від напруги , Пілат щурився , читав : " Ми побачимо чисту річку води життя ...
Людство буде дивитись на сонце через прозорий кристал ... "
