Через півроку йому вже 22 .
Живе з мамою .
Не має свого заробітку та ще не мав тривалих відносин .
Через останній пункт не сильно задумується ( будьмо чесними хоче , просто не ставить в перший пріоритет ) , на досвіді запевнилась , що спочатку потрібно інвестувати в себе як особистість , а потім йти у відносини .
Але попередні два з дня в день все більше його пригнічують , ну і в певній мірі ( гарна новина ) мотивують щось думати , шукати .
Хто він ? , чого хоче ? і з чого почне свій шлях .
Cамому аж цікаво )
Гарна новина номер два шлях його становлення вже почався і ще одне - він приблизно знає до чого прагне .
Коротше кажучи має цілі на цей рік та трішки далі .
Тут прям фух .
Усвідомлення проблеми і приблизне розуміння бажаного результату це вже щось .
Щось конкретне .
Це знаєте , як два береги між прірвою .
Берег на якому ти зараз , з іншої сторони твоя бажана реальність .
І от завдання - перебратись , побудувати свій шлях , міст .
Сам не справишся , потрібні люди , знання , гроші та твоє бажання діяти .
Поки крапка ... але спойлер - до кожного потрібного ресурсу в додачу в нього вагончик страхів та негативних переконань .. на кшталт - а що подумає однокласник Коля , з яким вже чотири роки не спілкується і навіть не знає де він і що з ним .
Або - а вдруг хтось скаже , що його план це туфта і взагалі хтось негативно віднесеться до його бажань .
З боку здається все просто- твоє життя - твій вибір - твої бажання .
А йому не просто , для нього це виклик ..
