Мій дорогесенький любимесенький котик !
Оце , коханий , я уявляю , як ти сидиш в аудиторії і пишеш мені листа ) і класно , що я тобі зателефонувала , коли ти ще не дописав і цілком розумію , за яких умов і що зі зміною настрою дописував :)
Я хочу викинути ноутбук , і піти гуляти надвір .
Сонце якось дуже швидко сідає за горизонт .
Ще лиш 18 . 40 , а на небі вже видно лише рожеві смуги - хмари , підсвічені зіркою за горизонтом .
Як же я розумію про об'єм і відкладання справ )))
Планувала сьогодні їхати до Коростеня , щоб там передивлятись лекції з ІТ - у вівторок екзамен .
Але поїду вже завтра після ранкової консультації з програмування .
Планую там покататися на велосипедах з тіткою , повчитися , переночувати і поїхати з нею в Славутич до діда наступного дня .
У нього ж був ДН 29го ) ) ) ну , ти знаєш , водночас з Карпенком - Карим .
Після дзвіночку з тобою саме задумалась , як класно , що у тебе стільки активностей для тіла .
Пречудово !
А я думаю зараз прогулятися в Сільпо за шматочком чизкейку .
У нас він і в кафе продається в універі , але думаю , що в Сільпо буде дешевше .
Теж , коли таке вирішила , про тебе подумала і всміхнулась - це ж ти любитель тортів із Сільпо ))) ) ( ну , усупереч витратам у кав'ярні , бо в інших випадках тебе торто - їдом ніяк не назвеш )
Моя любов .
Мені настільки пречудесно , що лист наповнений усілякими ніжнісінькими звертаннями до тебе .
Я увесь тиждень мріяла про якийсь шматочок тортика .
Здається , інстинкти первісної людини грають в мені , і мені хочеться цукру і борошняних виробів .
Типу , щоб залізти у найподальший сховок - маленьку кімнатку зону комфорту ( хоча мені там не найкомфортніше , бо я там не найщасливіша ) і спокійно плакати і гризти тортика .
І щоб мене ніхто не чіпав .
Дурня ці уявлення , адже в дійсності я хочу харчуватися чимось корисним і смачним ( на кшталт меню із Салатейри ) і спілкуватися з людьми .
Думаю , недостатньо змалювала , погано я передала той спектр відчуттів , у якому перебувала протягом буднів .
Мені не вистачає тусовки як в американських кіно .
Щоб був кампус і типу гуртожиток .
Мені добре , що я живу вдома , маю достатньо особистого простору , але не вистачає цього відчуття залученості .
Сьогодні була лекція , то ми й зібрались з різних груп ( хотіла написати 90 людей , але ж на лекції ходять далеко не усі ) ) ) і було трошки веселіше , бо познайомилась ще з хлопцями і фрішниця Анжелка пропонувала ввечері піти кудись випити .
Але я не дуже за пити і не дуже за витрачати гроші і не дуже за кудись йти ) )) ) але від приколу , що от вона реально підійшла до мене і Люди , і запропонувала нам , мені втішно .
Хочу додивитися Marie and Malcolm , може цим сьогодні і займуся .
Наступного тижня планую побачитись з усіма подружками ( або принаймні з кимось з них п'яти ) .
Бо з ними хочу побачитись наживо і філософські розмови вести :)
Одногрупниці , мабуть , вважають , що я зануда , бо я ні про що , окрім справ універських шкільних ( ха-ха ) , з ними більше не говорю , але я не бачу сенсу для якоїсь люб'язності нудно з ними балакати .
А ще я постійно себе мучу , що треба сідати за навчання ( бо знаю , що якщо я не зроблю зараз - пізніше це вдасться ще складніше , а потім і взагалі не починатиму навіть ) .
Приходжу з пар і почуваюся мертвою рибиною - хочеться просто лежати і все .
І от ці намагання мене виснажують .
Можливо , треба відразу перемикатися на фізичну активність просто .
Бо сидіння і фізична неактивність - як замкнене коло .
Хоча зараз я пишу цей лист з думкою , ось допишу і піду гуляти .
Учора найбільшою радістю було : коли тато прийшов з прогулянки з якоюсь красунечкою француженкою і приніс мені йогурт і рис з лососем .
Я його на ніч безтурбно і ум'яла )
Хочеться багато роздумувати і стосовно світогляду у твоєму листі усе відгукується !
А взагалі мені дуже романтично , що мій тато бачиться з різними дівчатами - це ж стільки історій , стільки різних життів .
Все ж , добре , що я його шлях не наслідую , а тебе люблю ) нам з тобою пощастило .
Не знаю взагалі , які емоції у тебе викличе мій лист ( прогнозую або захват ( бо усе так щиро ) , або якийсь відчай ( бо здається , що я змальовую тут щось стереотипно більш негативне : неідеальний режим харчування , неідеальне сприйняття навчання , лінь ) )
Але мені дуже пригодницько , що у нас з татом життя якесь інше , ніж у більшості сімей .
О , прийшло сповіщення у Вайбері - аудіо від Джолі .
Мабуть , ще одне страждальне повідомлення у стилі don`t worry about me - I'll forget about dad .
Наскільки драматично !
Йомана , уже 19 : 17 .
І майже повністю темно .
о ні , крінж ) )))
ТААААК хочу заснути без ноута .
Ех .
Мабуть , пізніше зідзвонюся з Олегом , і засну сьогодні пізно , бо хочу практичну добити перед завтрашньою консультацією .
ЗАТЕ я зробила свою частину проекту :)
І взагалі я супер .
Твоя дівчина красунечка .
І старається бути розумницею .
Чесно кажучи , мене розмова з Мішею ( той що студент КНУ ) сьогодні трішки засмутила .
Він сказав , що якби довелося за цей семестр платити 15К , він би тут не учився .
Я не плачу звісно , 15 , але правда у його словах є ...
Але ж наскільки обмежено - отак думати .
І вирішувати учитися чи не учитися ( якщо усе одно твої батьки спроможні оплатити освіту ) з розрахунку економії .
Хоча ... про це треба дискутувати ) )
Як ти міг зрозуміти вище , я трігерюся на якихось речах , замислююся , але потім воно мене відпускає і ніби знов спокійна , задоволена .
Недосконалий отакий лист* - зміксований роздратуванням , апатією , захопленням і щастям .
Люблю .
Твоя дівчинонька
*P . S .
Хоча я його вичитала щойно !
( 19 : 33 )
А я свою як писанину зазвичай не перечитую :)
