- Він царю служив, може, кров проливав, а ми з ним як зі свинею вчинили.
Треба б його, хворого, додому привезти, нагодувати, а ми йому навіть шматочка хліба не дали.
- Так, так я і дам тобі паску зіпсувати.
Та ще й свячену!
Ти б її з козаком пошаткував, а я б потім вдома очима лупала?
Ич ти який!
Максим потихеньку від дружини пішов до кухні, завернув у серветку шматок паски і п'ятеро яєць і пішов у сарай до робітників.
- Кузьма, кидай гармонь, - звернувся він до одного з них.
- Сідлай гнідого чи Іванчика і рушай хутчіш до Кривої Балочки.
Там хворий козак з конем, так ось віддай йому це.
Може, він ще не поїхав.
Максим знову повеселішав, але, після очікування Кузьми протягом декількох годин, не витримав, сідлав коня і поскакав йому назустріч.
Зустрів він його у самої Балочки.
