Цей мер Бенкс був у ліжку, без вусів та ніг.
Він видава внутрішніі шуми, які могли б заставити кожного з Сан-Франциско гуляти у парках.
Молодий чоловік стояв над ліжком, тримаючи чашку з водою.
"Лікарю, - сказав мер, - Я жахливо хворий.
Я за крок до смерти.
Ви нічого не можете мені зробити?"
"Пане мер,- відповів я,-я не простий попередньо призначений учень С. К. Лапіуса.
Я ніколи не прозодив курс у медичному коледжі",- сказав я.
"Я щойно прийшов як побратим, щоб побачити, чи зможу стати в пригоді."
"Я глибоко вдячний,- сказав він. " Лікарю , це мій племінник, пан Біддл.
Він пробував полегшити мої страждання, але все марно.
О, Боже!
Ой-ой-ой!!", - заспівав він.
