- Я?
Сімдесят п'ять карбованців, окрім нагородних...
Крім того ми маємо, дохід від свічок і зайців.
- Полюванням займаєтесь?
- Ні, зайцями в нас називать безквиткових пасажирів - Зайці
Минула ще одна хвилина в тиші.
Стичкін (це прізвище таке, одна суцільна помилка) піднявся і в хвилюванні, ходив по кімнаті.
- Мені молодої дружини не треба - казав він - я вже людина похила, мені треба така котра... ну наче... спокійна й солідна... і наче вашої комплекції...
- Бог його зна, що ви кажете... - засміялась сваха, закриваючи хусткою своє бурякове обличчя.
- Що ж довго думати?
Ви мені близькі до серця, й для мене ви підходите вашими якостями.
Людина я позитивна, твереза, і якщо вам подобаюсь, то... чому б і ні?
Дозвольте вам зробити пропозицію руки і серця!
Сваха аж проплакала, засміялась, і у знак своєї згоди, почокалась зі Стичкіним.
- Ну - сказав щасливий обер-кондуктор - тепер дозвольте вам пояснити, якої я бажаю від вас поведімки й способу життя...
Я людина сувора, солідна, позитивна, тому бажаю, щоб моя жінка була теж сувора, і розуміла, що я для неї опора й підтримка.
